Codein Purple Drank Кемерово

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Братухи и братаны, я вам сейчас расскажу про угарный день, который я провел совсем недавно. Было это со мной в прошлую субботу, когда я решил купить закладки и устроить настоящий марафон по нашему району. Могу сразу сказать, что получилось настолько бензово, что до сих пор в голове у меня psychedelic угар. Это был день, который я запомню на всю жизнь, и поэтому не могу просто забить и не поделиться с вами этим угаром. В общем, все началось с моего жаждущего приключений сердца. Я решил взять болтушку, чтобы поднять себе настроение и окунуться в мир полный эфедрона. Немного расслабившись, решил отправиться на поиски закладок. Я уже несколько дней искал способ достать кодеин, ведь без него мой марафон никак не начнется. И вот, погрузившись в подпольную суету, я получил сообщение от своего друга, который предложил мне вывести дело на новый уровень. Он узнал, где можно достать спайсик – курительную смесь, которая обещала добавить нашей прогулке дополнительный косой угар. Не смог устоять перед такими перспективами и решил присоединиться к нему. Встретившись с другом, мы отправились в поле поисков нашего специального угара. Здание, где продавались закладки, находилось прямо в темной задворке. Чувствовалось напряжение, но нам было все равно. Мы были готовы к любым испытаниям, чтобы достичь нашей цели. После небольшой беседы со специалистом, нам удалось купить кодеин и спайсик. Это был наш билет в мир наркотического угара, который мы так жаждем испытать. Понимая, что наша прогулка будет тяжелой, мы решили запастись еще некоторыми косыми штуками, чтобы усилить наше путешествие. Уже окунувшись во все это, мы решили испытать первую дозу. В это время, мы неслись по району, словно настоящие бегуны на длинные дистанции. Время затягивалось, и все вокруг превращалось в цветную симфонию. Мы забывали о повседневных проблемах и просто наслаждались этим моментом. Друг и я продолжали марафонить, словно две безумные души в поисках новых ощущений. Мы пробегали мимо публичных мест, вызывая интерес у прохожих. Люди смотрели на нас, словно мы сошли с ума, а нам было все равно. Мы просто наслаждались моментом, наше внутреннее состояние просто переполняло радостью и угаром. Время идет, а мы продолжаем свое безумное путешествие. Каждый шаг приносил новые эмоции, новые ощущения. Этот марафон становился все больше и больше похож на приключение, которое мы так давно искали. И вот, под конец нашего угарного дня, мы оказались на крыше высотного здания, откуда вид был потрясающим. Мы смотрели на огни города, словно настоящие герои. Чувствовали себя такими свободными и счастливыми, что не могли поверить, что все это происходит с нами. Конечно же, каждое приключение имеет свое начало и свой конец. Подходя к завершению нашего марафона, мы осознали, что все хорошее когда-то заканчивается. Но это не означает, что мы не попытаемся снова ощутить все эти уникальные эмоции. Ведь мир наркотического угара всегда будет притягивать нас своей необычностью и уникальностью. Так что, братухи и братаны, не останавливайтесь на достигнутом, ищите свои угарные приключения, ведь жизнь слишком коротка для того, чтобы забивать на все, что она может дать.